Книга: The Collector (Fowles John); Vintage Books, 2004

Несмотря на то, что это должен был быть (да ладно, на год первого издания это действительно так и было, вероятно) психологический триллер, первая часть была весьма светлой, наш герой проявлял заботу, доброту, его хотелось жалеть и - о да! - понимать, сочувствовать, сопереживать. Однако, когда читаешь вторую часть романа от лица Миранды - приходишь в ужас. Даже верилось в любовь, да, такую вот больную любовь и феерический, хороший финал. Но конец - самая короткая третья часть, которая снова идет от лица похитителя, скомкан, слишком быстр и переворачивает все, что было в романе с ног на голову. И самого главного героя. Я была в шоке, смятении и ужасе. Но читать эту книгу стоит однозначно, а когда понимаешь, что написана она в далеком 1963, становится еще более интересно. Это не тот современный триллер, который мы сейчас привыкли читать. Это нечто другое. Проверьте!

0    0

Дуже цікава книга, як на мене. Власне Колекціонер - це соціально незграбний і незахищений одинак, який збирає метеликів. Він також спостерігає і зачаровується молодою студенткою коледжу. Врешті-решт він викрадає її і тримає замкнутою в своєму підвалі. У книзі чотири розділи, де Колекціонер розповідає від себе, а потім у формі щоденника / щоденника його ув‘язненої Міранди. Розділи, про які розповідав Колекціонер були захоплюючими, але сама історія розтягнута. Це було цікаво, класичний психологічний трилер з ще більш тривожним кінцем, ніж сам сюжет.

0    0

Отже, «Колекціонер» Джона Фаулза. ⠀⠀ Фредрік - звичайний клерк і колекціонер метеликів, який раптово отримує великі гроші. Фредерік самотній. Його улюблене заняття - спостерігати за дівчиною на ім'я Міранда. І воно набуває форми його нав'язливої ідеї. Одержимості, якщо бажаєте. ⠀ Тепер, коли у нього вже є гроші і час, його мрії про дівчину переходять на новий рівень: він зважується на її викрадення. В його думках немає бажання їй нашкодити, зовсім ні, тільки бути поруч з нею - завжди і постійно. ⠀ Перша частина роману розказана від імені Фредеріка, де він нас намагається переконати в тому, що немає нічого поганого в тому, що він робить. Друга частина роману була розказана вже з точки зору викраденої дівчини, Міранди, через її щоденникові записи. В результаті ми отримуємо два протилежні досвіди з однієї ситуації. ⠀ В книзі багато уваги приділяється зміні персонажів, їх розумового процесу. Який результат проявляє одна і та ж ситуація в поведінці двох абсолютно різних людей? Як внутрішня чорнота людини поступово заволодіває нею? Також тут присутньо багато роздумів про те, що є «краса», що вважається «пристойним», а що «аморальним». ⠀⠀⠀ Книга дуже сподобалася. Вона захоплююча. Хоч і страшнюча, і відчуття від неї іноді були жахливими - відірватись від неї просто неможливо. ⠀ Особиста оцінка - 9/10. ⠀

0    0

Коллекционер бабочек "поймал в свою коллекцию" девушку и держит ее в плену. Его девиация гораздо глубже, чем просто сексуальный подтекст. Миранда - "трофейная жена" поневоле, не секс-рабыня, а "жена", ведь Клеггу она нужна именно в качестве любовного интереса.
Очень оригинальная история, писательское мастерство на высоте. И жутко, очень и очень жутко. Книга похожа на луковицу. Внешняя оболочка, затем мир внутри, слой за слоем. И в самом конце, совершенно неожиданно, появляется маленький зеленый росток. Каждая деталь, которую вы узнаете о сюжете или персонажах, снимает для вас один горький слой.

0    0